Почати статтю хотілося б з того, що всі люди в тій чи іншій мірі є залежними. Але більшість з нас на це не заважають, а дещо навіть може подобатись. Філіжанка кави вранці, без якої ранок і не ранок, і багато інших дрібничок, які не заважають нам жити і навіть емоційно збагачують наше життя. Але зараз не про це.

Давайте говорити про залежність, яка знищує волю людини, робить її рабом вчинків, речей, хімічних речовин. Така залежність знищує людину з середини, підпорядковую собі, травмує психіку, блокує свободу, не дає бути щасливим.

Розберемо, що таке залежність та які механізми її формування. Існує чотири рівні залежності: фізичний, психологічний, соціальний, духовний.

Фізичний рівень: це найбільш складні форми залежності від алкоголю, наркотиків і інших хімічних речовин, відсутність яких не дає людському організму нормально функціонувати. З таки рівнем залежності працюють відповідні спеціалісти.

Психологічний рівень: не будемо повторювати щодо залежності в стосунках, адже цьому присвячена окрема стаття мого сайту. Зупинимося на залежностях, які змінюють нашу поведінку, псують стосунки з близькими, не дають повноцінно функціонувати та навіть приносять страждання. Спектр таких залежностей може коливатися від того таки алкоголізму та тютюну, а також залежність від азартних ігор, солодощів, і іншого. Що в такому разі відбувається? На відміну від фізичної залежності, наш організм може справлятися з відсутністю чогось, але психологічно це приносить нам дискомфорт (часто ми самі не розуміємо чи наша залежність є фізичною чи психологічною). Механізм дуже простий: ми чогось не доотримуємо в житті і підсвідомо починаємо робити такі заміщення. Так, всім відомий приклад, «заїдати проблему» або не можливість розслабитись без тютюну, алкоголю, шопінгу і т.д. Нібито все зрозуміло, але на практиці не все так просто. Виявити такі закономірності і виправити їх – є підсумком роботи психолога і клієнта.

Соціальна залежність: почну з простого і того, що не можна заперечити: людина є соціально залежною. Так завжди було, є, буде і тут немає нічого поганого. Діти народжуються без соціальних знань і саме дорослі (батьки, школа, суспільство взагалі) показують як існувати в тому чи іншому суспільстві для того, щоб тебе зрозуміли, прийняли. Культурні відмінності існують у різних народів. Те, що є прийнятним у одних, зовсім не сприймається іншими. Очікування повинні співпадати з поведінкою. Наприклад, у нас з вами є певні очікування яким повинен бути вчитель, лікар, як поводитися в якійсь конкретній ситуації. Ці ролі підсвідомо в нас закладені і допомагають нам зберігати енергію, успішно взаємодіяти, реалізовуватися. Це стереотипи, які несуть в собі заряд зі знаком плюс.

Але є і інші моменти.  Часто негативні приклади стають для дитини нормою і переходять в ряд залежностей зі знаком мінус. Наприклад, в нашій країні на сьогодні існує проблема вживання алкоголю. Це закріплено на рівні традиції, адже свято не може бути без алкоголю.  Як бачимо, соціальна залежність є складним явищем від якого не так легко відійти. Адже прийдеться певний час «протистояти» суспільству (друзям, колегам) або бути в ізоляції. Ще одним яскравим прикладом є розподіл ролей в сім’ї та побуті між чоловіком і дружиною. Часто чоловіки вважають, що вся хатня робота та виховання дітей повинні бути на дружині. Соціально залежні жінки з цим погоджуються і можуть замість того, щоб правильно розподілити обов’язки, жертвувати своїми інтересами. Таких прикладів можна приводити багато. Я обрала самі яскраві (і зрозуміло, що дискусійні). Якщо ваші соціальні установки допомагають вам в житті, і ви з задоволенням їх виконуєте – все прекрасно. Якщо якісь моменти вас змушують відчувати дискомфорт, ви не відчуваєте радості життя – приходьте, будемо разом розбиратися в проблемі.

Духовна залежність: це інший, високий рівень нашої психіки. Людина не може жити без віри. Зараз ми говоримо про той рівень віри, який складає світогляд особистості. Ми самі собі пояснюємо, як влаштований цей світ, що буде далі і яка наша місія. Часто такий світогляд пов’язаний з традиційними релігіями, або з нетрадиційними, це навіть може бути ідеологія (наприклад, віра в комунізм цілими поколіннями). Духовний світ людини не пов’язаний з її соціально прийнятною поведінкою, як писалося вище. Я б назвала це розмовою з самим собою (наші цінності, ідеали, наша совість). Це те, що ми робимо, або не робимо, залишаючись на одинці, наші справжні мотиви, відношення до інших, до себе. Такий рівень багатообразний, він існує лише в нашій свідомості і може навіть не проявлятися. Звичайно, якщо виникають проблеми саме на духовному рівні, роботи з психологом може бути замало. Краще тоді звернутися до Бога, Церкви, Вчителя.

Ми розібралися з таким складним питанням, як рівні залежності. Я сподіваюся, що моя стаття допоможе вам зробити висновок які залежності вам заважають бути щасливим, які успішно з вами співіснують, не заважають і навіть є приємними. Бажаю вільного від залежностей життя.